Українська література · Література XX століття
«Задивляюсь у твої зіниці…»
«Задивляюсь у твої зіниці…» — патріотичний вірш Василя Симоненка, звернений до України як до матері. Лірична сповідь поета, що клянеться бути сином, готовим до боротьби й жертви. Вірш належить до поезій Симоненка про любов до Батьківщини.
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- Василь Симоненко
- Жанр
- ліричний вірш (громадянська, патріотична лірика)
- Час створення
- початок 1960-х років
- Напрям
- шістдесятництво, громадянська лірика
Тема й ідея
Тема. Любов сина до Батьківщини, гордість за неї й відданість у боротьбі за її долю.
Ідея. Україна — свята мати, чия доля болить поетові; справжній син має право розмовляти з нею на самоті й готовий віддати за неї життя.
Композиція й художні особливості
Вірш будується як монолог-звернення до України: від споглядання її «зіниць» до виразу синівського права, потім до визнання, що битва за її долю триває, і до присяги віддати власну кров. Автор вживає епітети (голубі й тривожні зіниці, священне знамено), метафори (червоні блискавиці революцій у зіницях), гіперболу, антитезу (друзі — недруги), риторичні звертання й оклики, образ матері.
Образи й ліричний герой
- Ліричний герой — син
- поет-патріот, що відчуває себе в бою за Батьківщину й має «синівське право» бути з матір’ю.
- Україна-мати
- горда й вродлива, тривожна й страждальна; її образ — основний у вірші.
- Недруги й друзі
- образи протиборства: недруги заважають, а друзі потрібні в битві.
Зміст і хід думки
Поет вдивляється в зіниці України: голубі й тривожні, вони ніби викрешують блискавиці революцій, бунтів і повстань. Він бачить у ній диво й клянеться все життя дивуватися нею.
Він просить недругів відійти, а друзів — почекати: у нього є святе синівське право побути з матір’ю наодинці. Він з болем зауважує, що про неї рідко згадують, а злих сил навколо багато, і веде з ними щоденний бій.
У фіналі поет називає Україну своєю молитвою й вічною розпукою: заради неї він мислить і творить, і навіть світові держави нехай мовчать, коли він з нею говорить. Він готовий проллятися краплею крові на її священне знамено.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
До кого звертається ліричний герой у вірші?
Показати відповідьСховати відповідь
До України, яку він називає матір’ю.
Запитання 2
Яка ідея вірша «Задивляюсь у твої зіниці…»?
Показати відповідьСховати відповідь
Синівська любов і готовність служити Батьківщині, відстоювати її права й віддати за неї життя.
Запитання 3
Який образ підкреслює тривожну історію України?
Показати відповідьСховати відповідь
Червоні блискавиці революцій, бунтів і повстань у зіницях України.
Запитання 4
Що означає кінцевий образ краплі крові на знамені?
Показати відповідьСховати відповідь
Готовність до жертви: поет готовий віддати життя за країну.
Чим цей твір плутають
- Вірш не є колисковою: «Лебеді материнства» — окремий твір Симоненка про матір і Батьківщину.
- Україна тут не абстрактна ідея, а жива мати, до якої звертається син.
- Автор належить до шістдесятників, а не до «розстріляного відродження».