Перейти до вмісту

Література

Українська література · Література XX століття

«Лебеді материнства»

«Лебеді материнства» — вірш Василя Симоненка у формі колискової, у якій мати співає синові й напучує його: друзів і дружину можна вибрати, а матір і Батьківщину — ні. Музику до вірша написав композитор Андрій Пашкевич. Книга «Лебеді материнства» (1981) вийшла вже по смерті автора.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Жанр
ліричний вірш у формі колискової (громадянська лірика)
Час створення
початок 1960-х років
Напрям
шістдесятництво, лірика з народнопісенною основою

Тема й ідея

Тема. Колискова матері синові й материнський заповіт: любов до матері й Батьківщини, з якими людину пов’язує доля.

Ідея. Батьківщину й матір обирати не можна: вони завжди поруч, навіть якщо людина опиниться на чужині. Любов до них — вічна й нерозривна.

Композиція й художні особливості

Вірш починається картиною колискової: рожеві лебеді, зорі, казка за вікном, мати біля колиски. Далі змінюється час: син виростає, іде в дорогу, і мати передбачає його майбутнє (мавки, дівчата, друзі). Кульмінація — висновок, що вибирати можна все, окрім Батьківщини й матері. Фінал повертається до образу: де б не лежав син, з України до нього прийдуть верби й тополі. Образи: лебеді, зорі, верби, тополі, материнські очі; форми: колискова, звертання «сину», антитеза (можна — не можна), повтор, паралелізм.

Образи й ліричний герой

Мати
співачка колискової, носій мудрості й любові; її очі йдуть за сином усюди.
Син
дитина в колисці, а потім дорослий чоловік, що вирушить у дорогу.
Лебеді
символ материнської ніжності й мрій, які дитина бачить уві сні.
Верби й тополі
образи України, що прийдуть до сина навіть на чужині.

Зміст і хід думки

Мати колише сина й співає про рожеві лебеді, що пливуть із туману, про зорі в лиманах і казку, що заглядає у вікно. Вона відганяє прикрощі від колиски й кличе зорі до сина.

Потім вона передбачає майбутнє: син виросте, піде в дорогу, чекатимуть на нього красиві дівчата й мавки, а друзів і дружину він матиме змогу вибрати. Проте Батьківщину й рідну матір вибирати не можна.

Мати нагадує синові, що за ним завше мандруватимуть її очі та білява хата. А якщо він упаде на чужому полі, до нього прийдуть із України верби й тополі й стануть над ним. Вірш закінчується тим самим висновком про Батьківщину, який є його ключовою думкою.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    У якій формі написано «Лебеді материнства»?

    Показати відповідь

    У формі колискової, у якій мати звертається до сина.

  2. Запитання 2

    Яка головна думка вірша?

    Показати відповідь

    Батьківщину й рідну матір вибирати не можна: це найглибші й найстійкіші зв’язки людини.

  3. Запитання 3

    Який образ символізує материнську ніжність?

    Показати відповідь

    Лебеді, що пливуть з туману до колиски.

  4. Запитання 4

    Що прийде до сина, якщо він загине на чужому полі?

    Показати відповідь

    Верби й тополі з України, образи рідної землі.

  5. Запитання 5

    Хто написав музику до вірша?

    Показати відповідь

    Композитор Андрій Пашкевич.

Чим цей твір плутають

  • Книга «Лебеді материнства» 1981 року вийшла посмертно, але вірш написано за життя Симоненка.
  • Колискова в творі не про сон дитини: через образи колискової Симоненко говорить про Батьківщину.
  • Вірш не слід плутати з «Піснею про рушник» Малишка: у ній теж мати, але образ — рушник.

Перевіряємо вхід і план навчання…