Українська література · Усна народна творчість
Народні думи й балади: тематика, образи, зміст
Дума й балада — ліро-епічні жанри усної творчості. Думи розповідають про героїчні події козацької доби й виконувалися речитативом під кобзу, бандуру чи ліру. Балади — строфічні пісні з драматичним, часто трагічним сюжетом із життя родини чи суспільства.
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- народна творчість
- Жанр
- ліро-епічні жанри усної творчості (огляд)
- Час створення
- думи — XVI–XVIII століття; балади — давня усна традиція
- Напрям
- фольклор
- У програмі
- тематика, образи, зміст народних дум і балад
Тема й ідея
Тема. Думи зображують боротьбу з неволею, війну під проводом Хмельницького й соціальні та родинні конфлікти; балади — трагедії кохання, родини, зради, фантастичні перетворення.
Ідея. Обидва жанри стверджують моральні цінності громади: волю, вірність, мужність, родинну честь, материнську любов і справедливість.
Композиція й художні особливості
Дума не має строфічної будови: рядки різної довжини об’єднують дієслівні рими; виконують її речитативом. Характерні зачин, пафосна кінцівка (славослів’я, молитва), постійні епітети, повтори, риторичні звертання. Балада — строфічна, з ліричним і драматичним началом, діалогами, фантастичними елементами (перетворення людини на рослину чи птаха) й трагічною розв’язкою.
Типові образи
- Козак-герой
- захисник рідної землі, який не здається ворогові.
- Невільник і бранка
- образи турецько-татарської неволі, жертви й подвигу (Маруся Богуславка).
- Кобзар, лірник
- виконавці дум, часто незрячі мандрівні співці, хранителі народної пам’яті.
- Мати й сестра
- центральні постаті родинних балад, носії найглибшого співчуття.
Цикли дум і типи балад
За змістом думи поділяють на кілька циклів. Перший — про боротьбу з турецько-татарською неволею («Дума про Марусю Богуславку», «Самійло Кішка», «Втеча трьох братів з Азова», «Плач невільників»). Другий — про Національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького (про битви, гетьмана й Івана Богуна). Третій — соціально-побутові думи про сирітство, розбрат у родині й долю «безродного».
Балади за тематикою бувають родинно-побутові (про горе родини, зраду, невдале кохання, як «Ой летіла стріла»), історико-героїчні, соціальні й фантастичні. У баладах трагічний сюжет подано стисло й драматично: з діалогом, числовою символікою й символами природи.
Виконавцями дум були кобзарі, бандуристи й лірники. Серед збирачів дум — Микола Цертелєв (перша публікація 1819 року), Михайло Максимович, Пантелеймон Куліш, Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Тарас Шевченко перевидав «Думу про Марусю Богуславку» у «Букварі южнорусском» 1861 року.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
Яка головна ознака форми думи відрізняє її від пісні й балади?
Показати відповідьСховати відповідь
Відсутність строфічної будови: рядки різної довжини, об’єднані дієслівними римами, виконуються речитативом.
Запитання 2
Хто виконував думи й з яким супроводом?
Показати відповідьСховати відповідь
Кобзарі, бандуристи й лірники під кобзу, бандуру або ліру.
Запитання 3
До якого циклу належить «Дума про Марусю Богуславку»?
Показати відповідьСховати відповідь
До дум про турецько-татарську неволю (героїко-патріотичних).
Запитання 4
Що спільного між думою й баладою?
Показати відповідьСховати відповідь
Обидва жанри ліро-епічні: поєднують розповідь із вираженням почуттів.
Чим цей твір плутають
- Думу плутають з історичною піснею: дума виконується речитативом і не має строф, а історична пісня строфічна й співається.
- Баладу плутають із думою: у баладі строфи, трагічний сюжет, фантастика, а героїв найчастіше обирають з родини чи суспільного побуту.
- Кобзарів називають козаками-воїнами, хоча вони були мандрівними співцями, хранителями епосу.