Перейти до вмісту

Література

Українська література · Усна народна творчість

Народні думи й балади: тематика, образи, зміст

Дума й балада — ліро-епічні жанри усної творчості. Думи розповідають про героїчні події козацької доби й виконувалися речитативом під кобзу, бандуру чи ліру. Балади — строфічні пісні з драматичним, часто трагічним сюжетом із життя родини чи суспільства.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Автор
народна творчість
Жанр
ліро-епічні жанри усної творчості (огляд)
Час створення
думи — XVI–XVIII століття; балади — давня усна традиція
Напрям
фольклор
У програмі
тематика, образи, зміст народних дум і балад

Тема й ідея

Тема. Думи зображують боротьбу з неволею, війну під проводом Хмельницького й соціальні та родинні конфлікти; балади — трагедії кохання, родини, зради, фантастичні перетворення.

Ідея. Обидва жанри стверджують моральні цінності громади: волю, вірність, мужність, родинну честь, материнську любов і справедливість.

Композиція й художні особливості

Дума не має строфічної будови: рядки різної довжини об’єднують дієслівні рими; виконують її речитативом. Характерні зачин, пафосна кінцівка (славослів’я, молитва), постійні епітети, повтори, риторичні звертання. Балада — строфічна, з ліричним і драматичним началом, діалогами, фантастичними елементами (перетворення людини на рослину чи птаха) й трагічною розв’язкою.

Типові образи

Козак-герой
захисник рідної землі, який не здається ворогові.
Невільник і бранка
образи турецько-татарської неволі, жертви й подвигу (Маруся Богуславка).
Кобзар, лірник
виконавці дум, часто незрячі мандрівні співці, хранителі народної пам’яті.
Мати й сестра
центральні постаті родинних балад, носії найглибшого співчуття.

Цикли дум і типи балад

За змістом думи поділяють на кілька циклів. Перший — про боротьбу з турецько-татарською неволею («Дума про Марусю Богуславку», «Самійло Кішка», «Втеча трьох братів з Азова», «Плач невільників»). Другий — про Національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького (про битви, гетьмана й Івана Богуна). Третій — соціально-побутові думи про сирітство, розбрат у родині й долю «безродного».

Балади за тематикою бувають родинно-побутові (про горе родини, зраду, невдале кохання, як «Ой летіла стріла»), історико-героїчні, соціальні й фантастичні. У баладах трагічний сюжет подано стисло й драматично: з діалогом, числовою символікою й символами природи.

Виконавцями дум були кобзарі, бандуристи й лірники. Серед збирачів дум — Микола Цертелєв (перша публікація 1819 року), Михайло Максимович, Пантелеймон Куліш, Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Тарас Шевченко перевидав «Думу про Марусю Богуславку» у «Букварі южнорусском» 1861 року.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    Яка головна ознака форми думи відрізняє її від пісні й балади?

    Показати відповідь

    Відсутність строфічної будови: рядки різної довжини, об’єднані дієслівними римами, виконуються речитативом.

  2. Запитання 2

    Хто виконував думи й з яким супроводом?

    Показати відповідь

    Кобзарі, бандуристи й лірники під кобзу, бандуру або ліру.

  3. Запитання 3

    До якого циклу належить «Дума про Марусю Богуславку»?

    Показати відповідь

    До дум про турецько-татарську неволю (героїко-патріотичних).

  4. Запитання 4

    Що спільного між думою й баладою?

    Показати відповідь

    Обидва жанри ліро-епічні: поєднують розповідь із вираженням почуттів.

Чим цей твір плутають

  • Думу плутають з історичною піснею: дума виконується речитативом і не має строф, а історична пісня строфічна й співається.
  • Баладу плутають із думою: у баладі строфи, трагічний сюжет, фантастика, а героїв найчастіше обирають з родини чи суспільного побуту.
  • Кобзарів називають козаками-воїнами, хоча вони були мандрівними співцями, хранителями епосу.

Перевіряємо вхід і план навчання…