Автор програми · Література кінця XVIII — початку XX століття
Іван Котляревський
1769–1838
Іван Петрович Котляревський (1769–1838) — український письменник, класик нової української літератури. Його поема «Енеїда» (1798) — перший значний твір, написаний народною розмовною мовою. У програмі НМТ — «Енеїда» й «Наталка Полтавка».
Авторський матеріал Тями · оновлено
Біографія: головне для програми
Котляревський народився 1769 року в Полтаві, помер там само 1838 року. Він служив у війську: над «Енеїдою» почав працювати молодим прапорщиком. Згодом жив і працював у Полтаві, де, як вважають, уперше поставили його «Наталку Полтавку».
Над «Енеїдою» він почав працювати близько 1794 року. Перші три частини надрукували в Петербурзі 1798 року без відома автора, четверту частину він дописав і видав разом з попередніми 1809 року. Повністю поема вийшла 1842 року, вже по смерті автора.
Крім «Енеїди», Котляревський написав п’єси «Наталка Полтавка» (1819) і «Москаль-чарівник». Вони, як і «Енеїда», побудовані на живому усному мовленні народу й сприяли становленню сучасної української літературної мови.
Твори в програмі НМТ
Стиль і напрям
У творчості Котляревського поєднано бурлеск і травестію (в «Енеїді») та сентименталізм із рисами просвітницького реалізму (в «Наталці Полтавці»). Для його мови характерні народні приказки, гумор і широке використання розмовного слова.
Три факти, про які часто питають
- «Енеїда» (1798) вважається початком нової української літератури.
- Перші три частини «Енеїди» надрукував без відома автора Максим Парпура 1798 року в Петербурзі.
- «Наталка Полтавка» (1819) — соціально-побутова п’єса з піснями, найвідоміша п’єса Котляревського.