Автор програми · Література кінця XVIII — початку XX століття
Іван Карпенко-Карий
1845–1907
Іван Карпович Тобілевич, який писав під псевдонімом Карпенко-Карий (1845–1907), — український драматург, актор і один із корифеїв українського побутового театру. У програмі НМТ — його трагікомедія «Мартин Боруля» (1886).
Авторський матеріал Тями · оновлено
Біографія: головне для програми
Карпенко-Карий народився 1845 року в Арсенівці на Херсонщині, помер 1907 року в Берліні. Він був братом Миколи Садовського, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті, які також працювали в українському театрі.
Письменник був драматургом і актором: писав п’єси, зокрема «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий», і сам виконував ролі в трупах корифеїв. Свої п’єси він ставив на сцені, а герої часто походили з життя селян, поміщиків, міщан.
Сюжет «Мартина Борулі» ґрунтується на подіях із життя родини Тобілевичів: батько автора марно домагався визнання роду дворянським, бо в документах прізвище писалося по-різному. Драматург використав цей факт, щоб висміяти марнославство.
Твори в програмі НМТ
Стиль і напрям
Карпенко-Карий — представник реалізму в драматургії. Його комедії й драми зображують соціальні проблеми села й міста, висміюють міщанські амбіції та користолюбство, поєднуючи сатиру з глибоким психологізмом.
Три факти, про які часто питають
- Справжнє прізвище драматурга — Тобілевич.
- «Мартин Боруля» (1886) — трагікомедія про мрію чиншовика стати дворянином.
- Він був братом Миколи Садовського й Панаса Саксаганського, корифеїв українського театру.