Петро Конашевич-Сагайдачний

Сагайдачний народився в родині дрібного православного шляхтича з Самбора. Близько 1592–1598 років навчався в Острозькій школі, потім став запорозьким козаком. Він ходив у походи в Молдову, Волощину й Лівонію, брав участь у морських рейдах. Вперше гетьманом Війська Запорозького його обрали 1616 року; до 1622-го це повторювалося чотири рази.

Влітку 1616 року приблизно чотири тисячі козаків під його проводом висадилися біля Кафи (сучасна Феодосія) — могутньої турецької фортеці та великого невільницького ринку. Хитрощами проникнувши за мури, козаки захопили місто й визволили багато полонених християн.

• 1618 — козаки Сагайдачного, яких було близько двадцяти тисяч, допомагали королевичу Владиславу в поході на Москву; штурм Москви 11 жовтня не вдався, а похід завершило Деулінське перемир’я;
• 1620 — гетьман із усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства; за сприяння козаків патріарх Феофан відновив православну ієрархію, яку польська влада не визнавала;
• 1621 — у Хотинській війні козацьке військо допомогло Речі Посполитій зупинити османську армію; Сагайдачний був тяжко поранений.

Помер гетьман у квітні 1622 року від ран. За заповітом значну частину майна він залишив братським школам у Києві та Львові.