Закарпатська область

Область лежить на південному заході України, в межах Українських Карпат. На північному заході вона межує з Львівською областю, на північному сході й сході — з Івано-Франківською. На півдні проходить державний кордон із Румунією (205,4 км), на південному заході — з Угорщиною (130 км), на заході — зі Словаччиною (98,5 км), на північному заході — з Польщею (33,4 км).

У різні часи територія мала назви Карпатська Русь, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, а перебувала в межах кордонів Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини. Область утворено в складі УРСР 22 січня 1946 року. На території області, поблизу села Ділове Рахівського району, ЕСУ розташовує географічний центр Європи.

Область розташована в межах південно-західної частини покривно-складчастої споруди Українських Карпат і Закарпатського прогину. Близько 80 % території займають гірські хребти, міжгірні улоговини й долини. Карпати складені переважно флішем (крейдово-палеогенові товщі), Закарпатський прогин — неогеновими молассами, а на їх межі вулканічні породи утворюють Вулканічний хребет. На півночі й північному сході — Вододільний хребет (гора Пікуй, Ужоцький і Верецький перевали); південніше — Полонинський хребет із полонинами Боржава, Красна, Руна; далі Свидовець і Чорногора з Говерлою (2061 м); також Рахівські гори. Ґорґанами проходить межа з Івано-Франківською областю. На південному заході — Закарпатська низовина (102–120 м) із похилом від гір до Тиси.

Клімат помірно континентальний, із вертикальною зональністю. На низовині середня температура січня — −2…−3 °C, липня — +19…+21 °C, у середньогір’ї — відповідно −5…−9 °C і +9…+13 °C. Опадів від 642 мм (Берегове) до 1411 мм (Усть-Чорна). Річки належать до басейну Тиси (притоки Дунаю): Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця, Уж. Тиса формується від злиття Білої й Чорної Тис, а в межах області її довжина — близько 240 км. Є 137 озер, найбільше — Синевир.

Переважають буроземи, дерново-буроземні, лучні ґрунти. Ліси займають понад 50 % території: на низовині грабово-дубові й дубові, до 700 м — дубові, до 1300 м — букові, до 1500–1550 м — ялинові ліси, вище — полонини. Корисні копалини: невелике буре вугілля, термальні підземні води, кам’яна сіль (Солотвинське родовище), туфи, доломіти, перліти, кольорові мармуризовані вапняки, барит, цеоліти, ртуть, поліметалічні руди. Понад 360 родовищ і джерел мінеральних вод.