Миколаївська область

Область розташована на півдні країни, на Північному Причорномор’ї. На заході вона межує з Одеською, на півночі — з Кіровоградською, на північному сході — з Дніпропетровською, на сході й південному сході — з Херсонською областями; на півдні її омиває Чорне море. Утворена 22 вересня 1937 року з районів, переданих Одеською (29) і Дніпропетровською (9) областями. Територія простягається на 194 км з півночі на південь і 204 км із заходу на схід.

У геоструктурному відношенні область пов’язана з південною окраїною Східноєвропейської платформи: кристалічні породи Українського щита відслонюються або покриті тонким шаром відкладів, а в південному напрямі фундамент занурюється під осадову товщу Причорноморської западини. Поверхня рівнинна й поступово знижується з півночі (найвища точка — 255,6 м) на південь до моря (10–40 м). Більшу частину займає Причорноморська низовина; на півночі — відроги Балтської рівнини Подільської височини (на правобережжі Південного Бугу) та Придніпровської височини (на лівобережжі). На берегах річок і схилах балок є відслонення кристалічних порід.

Клімат помірно континентальний: влітку спекотно, вітряно, з частими суховіями (середня липнева температура +21–23 °C); зима малосніжна, порівняно нехолодна (січень −3…−5 °C). Опади коливаються від 300–350 мм на півдні до 450 мм на півночі. Вегетаційний період триває близько 210 діб.

Область лежить переважно в басейні нижнього Південного Бугу. Середні річки його басейну — Інгул (179 км), Чичиклія, Кодима; до басейну Дніпра належить Інгулець з притокою Висунь. Берегова лінія Чорного моря дуже розчленована (59,3 км у межах області); до області належать острови Березань і Круглий та західна частина Кінбурнської коси. Глибоко в суходіл врізаються лимани: Тилігульський, Березанський і Дніпровсько-Бузький (його формують Бузький і Дніпровський лимани). Область лежить у степовій зоні, а в її північно-західних районах (Кривоозерський район і захід Первомайського) — у лісостеповій; лісами й чагарниками зайнято близько 2 % території.

Область має значні запаси будівельних матеріалів: граніти (біля Вознесенська, Первомайська), гнейси, вапняки, мергель, каолін, трепел, гіпс, кварцові піски й глини. Розвідано також родовища нікелевих (Деренюківське) та уранових (Південне) руд.