Область · Південь України
Автономна Республіка Крим
Автономна Республіка Крим — невід’ємна складова частина України (Конституція, ст. 134). Від 20 лютого 2014 року вона разом із Севастополем тимчасово окупована Російською Федерацією — це визначає український закон.
- Столиця
- Сімферополь
- Площа
- 26 081 км² (Держстат, станом на 1 січня 2021 року)
- Населення
- Держстат не подає оцінки чисельності для цієї території: вона тимчасово окупована
- Районів
- 14 (станом на 1 січня 2022 року, Держстат)
- Статус
- невід’ємна складова частина України (Конституція України, ст. 134); тимчасово окупована Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року (Закон № 1207-VII, ст. 1)
- Півострів
- близько 27 тис. км² (за ЕСУ); 324 км із заходу на схід і 207 км з півночі на південь
- Найвища точка
- гора Роман-Кош, 1545 м (Кримські гори)
- Севастополь
- місто зі спеціальним статусом (ст. 133 Конституції), окремо від АР Крим; площа за Держстатом — 86,4 тис. га
Авторський матеріал Тями · оновлено
Статус і межі
За статтею 133 Конституції України до складу держави входять Автономна Республіка Крим, 24 області та міста Київ і Севастополь; Київ і Севастополь мають спеціальний статус. Стаття 134 прямо визначає, що АР Крим є невід’ємною складовою частиною України. Закон № 1207-VII встановлює, що Автономна Республіка Крим і місто Севастополь тимчасово окуповані Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року, а таке окупування є незаконним і не створює для Росії територіальних прав. Тому Держстат не подає оцінки чисельності населення Криму й Севастополя.
Територія АР Крим межує на півночі з Херсонською областю, на заході й півдні її омиває Чорне, на північному сході — Азовське море. Півострів з материком з’єднує вузький Перекопський перешийок завширшки 7–23 км. За Енциклопедією сучасної України, Кримську область передали до складу УРСР указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року, а 12 лютого 1991 року ухвалено закон «Про відновлення Кримської АРСР»; статус автономії далі визначив розділ X Конституції України 1996 року.
Рельєф: рівнинний і гірський Крим
Півострів розділяється на дві частини: платформенно-рівнинну (до 179 м), що займає близько 70 % площі й лежить на Скіфській плиті як частина Причорноморської низовини, і складчасто-гірську на півдні. Кримські гори тягнуться на 180 км з південного заходу на північний схід, а Роман-Кош (1545 м) — найвища точка Криму; вони відмежовують Південний берег Криму. На сході півострова — Керченське пагорбогір’я (до 189 м). Поширені карстові форми: відомо близько 1300 карстових порожнин. Докладніше — на сторінці про Кримські гори.
Клімат, води, ґрунти й зони
Клімат північної частини півострова помірно континентальний, у горах — помірно прохолодний, а на Південному березі має риси субтропічного. На півострові течуть близько 1650 річок (ЕСУ у різних статтях називає 1654 і 1657); найбільші — Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир, і більшість з них у посушливий період пересихає. Водний режим регулюють Сімферопольське, Загорське й Чорноріченське водосховища. Уздовж узбережжя — понад 50 великих озер, переважно лиманних. Ґрунтовий покрив різноманітний — від присиваських солонців і степових чорноземів до бурих лісових і коричневих ґрунтів Гірського Криму. Лісистість півострова — 12,7 %; у горах переважають дубові, букові та соснові ліси.
У ландшафтному поділі Рівнинно-степовий Крим на півночі протиставлено Гірському Криму, де ЕСУ виділяє чотири ландшафтні області: лісостепове передгір’я, лісове середньогір’я (Головне пасмо), лісо-шиблякове субсередземномор’я (Південний берег) і чагарниково-степове Керченське пагорбогір’я.