Біологія · Еволюція
Докази й чинники еволюції: види доказів, форми добору, ізоляція, видоутворення
Докази еволюції мають різну природу — від решток викопних організмів до послідовності ДНК, а рушійні чинники — спадкова мінливість, боротьба за існування й природний добір — діють на популяції. Тому в тестах тип доказу та механізм розпізнають за прикладом.
Авторський матеріал Тями · оновлено
Групи доказів еволюції
| Докази | Суть | Приклади |
|---|---|---|
| палеонтологічні | викопні рештки, перехідні форми, філогенетичні ряди | археоптерикс (риси птахів і плазунів), ряд предків коня, звіроподібні плазуни |
| порівняльно-анатомічні | гомологічні органи (спільне походження), аналогічні (схожа функція), рудименти, атавізми | кінцівки хребетних; крило птаха й метелика; куприк; хвостовий придаток |
| ембріологічні | подібність зародків різних хребетних на ранніх стадіях | зяброві щілини в зародка людини; закон зародкової подібності К. Бера |
| біогеографічні | особливості фауни й флори ізольованих територій | сумчасті та ендеміки Австралії |
| молекулярно-біологічні | подібність ДНК, білків, єдиний генетичний код | схожість послідовності цитохрому c у близьких видів |
Біогенетичний закон Мюллера — Геккеля: онтогенез є стислим повторенням філогенезу, тобто в розвитку організм проходить стадії, що відображають історію виду.
Чинники еволюції
- спадкова мінливість (мутаційна й комбінативна) постачає матеріал для добору;
- боротьба за існування — внутрішньовидова, міжвидова й із несприятливими умовами — визначає, хто виживе й залишить потомство;
- природний добір зберігає корисні ознаки: рушійний діє при зміні умов, стабілізувальний — за сталих, розриваючий — коли вигідні крайні варіанти;
- ізоляція (географічна, екологічна, репродуктивна) розділяє популяції й закріплює відмінності;
- дрейф генів і хвилі чисельності випадково змінюють частоти алелів у малих популяціях.
Елементарна одиниця еволюції — популяція, елементарний матеріал — мутації. Добір діє на фенотип особин, а еволюціонує популяція. Видоутворення буває географічним (алопатричним), коли популяції розділяє перешкода, і екологічним (симпатричним), коли види формуються на одній території. Пристосованість завжди відносна: пристосування корисне лише в певних умовах.
Розібрані приклади
Спробуй розв’язати сам, а потім відкрий розв’язання. Це авторські приклади, а не завдання з тренувань.
Приклад 1
До якої групи доказів належать: а) крило кажана й рука людини; б) скам’янілий відбиток археоптерикса; в) подібна будова цитохрому c; г) зяброві щілини у зародка людини?
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- а) гомологічні органи — порівняльно-анатомічний доказ.
- б) перехідна форма з решток — палеонтологічний.
- в) подібність білків — молекулярно-біологічний.
- г) подібність зародків — ембріологічний.
Відповідь: а) порівняльно-анатомічні; б) палеонтологічні; в) молекулярні; г) ембріологічні.
Приклад 2
Визначте форму добору: а) після масового застосування пестицидів у популяції комах збільшилася частка стійких особин; б) маса новонароджених людей коливається біля середнього значення.
Показати розв’язанняСховати розв’язання
- а) Умови змінилися, і добір зберігає нове значення ознаки — рушійний.
- б) Умови сталі, і добір відсікає крайні варіанти — стабілізувальний.
а) рушійний; б) стабілізувальний.
Типові помилки
- Вважати, що набуті ознаки успадковуються (погляд Ламарка): добір діє на спадкові ознаки.
- Вважати, що мутації виникають спрямовано, відповідно до потреб організму.
- Вважати, що еволюціонує окрема особина: еволюціонує популяція.
- Плутати гомологічні органи (спільне походження) й аналогічні (схожа функція).
- Вважати ізоляцію джерелом мутацій: вона лише закріплює відмінності.