Перейти до вмісту

Література

Українська література · Література XX століття

«Пісня про рушник»

«Пісня про рушник» — вірш-пісня Андрія Малишка, сповідь-спогад ліричного героя про матір, яка на прощання дала синові вишитий рушник. Рушник стає символом життєвого шляху, дитинства й материнської любові. Музику до тексту написав композитор Платон Майборода.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Жанр
ліричний вірш-пісня (пісенна лірика), сповідь-спогад
Час створення
кінець 1950-х років (збірка «Серце моєї матері», 1959)
Напрям
реалізм, пісенна лірика

Тема й ідея

Тема. Прощання сина з батьківською хатою й материнський дарунок — вишитий рушник, що супроводжує його в дорозі.

Ідея. Материнська любов і рідний дім — вічні опори людини; пам’ять про матір і про коріння береже її в далеких дорогах життя.

Композиція й художні особливості

Вірш будується як монолог-звернення сина до матері. У ньому три частини: спомин про матір, яка проводжала сина в далеку дорогу, опис вишивки на рушнику (роса, луги, солов’їні гаї, усмішка й очі матері) та обіцянка героя розстелити рушник, як долю, на якому оживе все знайоме: дитинство, розлука, вірна любов. Строфи мають повтори останніх рядків, що наближає твір до народної пісні. Образна система: рушник як символ, епітети, звертання до матері, порівняння рушника з долею, метафори, паралелізм.

Образи й ліричний герой

Ліричний герой — син
дорослий чоловік, що згадує мамину науку й тепло й несе в дорогу її рушник.
Мати
ніжна, засмучена, турботлива: її очі й усмішка вишиті на рушнику.
Рушник
центральний символ: доля, дорога, рідний дім і материнська любов.

Зміст і хід думки

Герой звертається до рідної матері: вона недосипала ночей, водила його в поле біля села й на світанку проводжала в далеку дорогу, дарувавши вишиваний рушник на щастя й на долю.

Далі він розповідає, що вишито на рушнику: роса на стежці, луки й гаї з солов’їним співом, а ще мамина усмішка й сумні очі. Так мати вклала в узор усю свою любов.

Наприкінці герой обіцяє взяти рушник і розстелити його перед собою, як власну долю, серед шелесту трав і пташиного щебету. На ньому оживе все, що болісно знайоме: дитинство, розлука й вірна любов матері.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    Що символізує рушник у «Пісні про рушник»?

    Показати відповідь

    Долю, життєву дорогу, рідний дім і материнську любов.

  2. Запитання 2

    Хто є ліричним адресатом вірша?

    Показати відповідь

    Рідна мати ліричного героя.

  3. Запитання 3

    Яка особливість будови вірша наближає його до народної пісні?

    Показати відповідь

    Повтори рядків (рефрени) у строфах і пісенна інтонація.

  4. Запитання 4

    Хто написав музику до «Пісні про рушник»?

    Показати відповідь

    Композитор Платон Майборода.

  5. Запитання 5

    Яка тема вірша?

    Показати відповідь

    Материнський дарунок на прощання й пам’ять про рідний дім.

Чим цей твір плутають

  • Вірш не є обрядовою піснею: це авторська пісенна лірика, хоча в ньому використано народні образи.
  • Образ рушника не слід зводити до побутової речі: у вірші це символ долі.
  • Малишка не слід плутати з Симоненком: «Пісня про рушник» належить Андрієві Малишку.

Перевіряємо вхід і план навчання…