Українська література · Література XX століття
«Пісня про рушник»
«Пісня про рушник» — вірш-пісня Андрія Малишка, сповідь-спогад ліричного героя про матір, яка на прощання дала синові вишитий рушник. Рушник стає символом життєвого шляху, дитинства й материнської любові. Музику до тексту написав композитор Платон Майборода.
Авторський матеріал Тями · оновлено
- Автор
- Андрій Малишко
- Жанр
- ліричний вірш-пісня (пісенна лірика), сповідь-спогад
- Час створення
- кінець 1950-х років (збірка «Серце моєї матері», 1959)
- Напрям
- реалізм, пісенна лірика
Тема й ідея
Тема. Прощання сина з батьківською хатою й материнський дарунок — вишитий рушник, що супроводжує його в дорозі.
Ідея. Материнська любов і рідний дім — вічні опори людини; пам’ять про матір і про коріння береже її в далеких дорогах життя.
Композиція й художні особливості
Вірш будується як монолог-звернення сина до матері. У ньому три частини: спомин про матір, яка проводжала сина в далеку дорогу, опис вишивки на рушнику (роса, луги, солов’їні гаї, усмішка й очі матері) та обіцянка героя розстелити рушник, як долю, на якому оживе все знайоме: дитинство, розлука, вірна любов. Строфи мають повтори останніх рядків, що наближає твір до народної пісні. Образна система: рушник як символ, епітети, звертання до матері, порівняння рушника з долею, метафори, паралелізм.
Образи й ліричний герой
- Ліричний герой — син
- дорослий чоловік, що згадує мамину науку й тепло й несе в дорогу її рушник.
- Мати
- ніжна, засмучена, турботлива: її очі й усмішка вишиті на рушнику.
- Рушник
- центральний символ: доля, дорога, рідний дім і материнська любов.
Зміст і хід думки
Герой звертається до рідної матері: вона недосипала ночей, водила його в поле біля села й на світанку проводжала в далеку дорогу, дарувавши вишиваний рушник на щастя й на долю.
Далі він розповідає, що вишито на рушнику: роса на стежці, луки й гаї з солов’їним співом, а ще мамина усмішка й сумні очі. Так мати вклала в узор усю свою любов.
Наприкінці герой обіцяє взяти рушник і розстелити його перед собою, як власну долю, серед шелесту трав і пташиного щебету. На ньому оживе все, що болісно знайоме: дитинство, розлука й вірна любов матері.
Запитання у стилі НМТ
Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.
Запитання 1
Що символізує рушник у «Пісні про рушник»?
Показати відповідьСховати відповідь
Долю, життєву дорогу, рідний дім і материнську любов.
Запитання 2
Хто є ліричним адресатом вірша?
Показати відповідьСховати відповідь
Рідна мати ліричного героя.
Запитання 3
Яка особливість будови вірша наближає його до народної пісні?
Показати відповідьСховати відповідь
Повтори рядків (рефрени) у строфах і пісенна інтонація.
Запитання 4
Хто написав музику до «Пісні про рушник»?
Показати відповідьСховати відповідь
Композитор Платон Майборода.
Запитання 5
Яка тема вірша?
Показати відповідьСховати відповідь
Материнський дарунок на прощання й пам’ять про рідний дім.
Чим цей твір плутають
- Вірш не є обрядовою піснею: це авторська пісенна лірика, хоча в ньому використано народні образи.
- Образ рушника не слід зводити до побутової речі: у вірші це символ долі.
- Малишка не слід плутати з Симоненком: «Пісня про рушник» належить Андрієві Малишку.