Перейти до вмісту

Література

Українська література · Література XX століття

«Любіть Україну!»

«Любіть Україну!» — патріотичний вірш Володимира Сосюри, написаний у Києві у травні 1944 року. Це поетична сповідь любові до України, її природи, мови й пісні. 1951 року твір піддали ідеологічній критиці, після якої автор змінив низку рядків.

Авторський матеріал Тями · оновлено

Жанр
ліричний вірш (патріотична лірика, поезія-заклик)
Час створення
1944 рік (Київ, травень)
Напрям
реалізм із романтичним пафосом

Тема й ідея

Тема. Любов до України, яка має бути безумовною: в щасті й нещасті, у праці, коханні й бою.

Ідея. Любов до Батьківщини — найвища цінність і основа людини: без неї людина нічого не варта; уміти любити свій край — ознака глибокої людяності й поваги до інших народів.

Композиція й художні особливості

Вірш будується як ряд закликів до різних адресатів: до всіх, до юнака, до дівчини. Він починається анафорою («Любіть Україну...»), що повторюється в різних строфах, й закінчується тим самим закликом. Поет змальовує образ «вишневої» України через конкретні деталі (небо, верби, тини, пісні, дівочі очі), використовує порівняння, епітети, метафори, апострофи (звернення до юнака й дівчини). Є відлуння сучасності поета: канонади й батареї воєнних років.

Образи й ліричний герой

Ліричний герой
поет-патріот, який звертається до співвітчизників зі щирою сповіддю й закликом любити Україну.
Україна
образ-символ: вишнева, з ніжно-карими очима, присутня в природі, пісні, мові й людських долях.
Юнак і дівчина
звертання до молоді: любов до України — основа справжнього кохання й дружби.

Зміст і хід думки

Поет закликає любити Україну так, як люблять сонце, вітер і воду: і в щасливі, і в тяжкі години. Любити її треба у сні й наяву, її красу й солов’їну мову, бо без неї людина лишається нікчемною.

Україна для нього єдина й присутня всюди: у природі й у квітці, у піснях і думах, в усмішках дітей, дівочих очах і в шумі стягів. Вона живе у стежках, дібровах і на хвилях Дніпра, а в роки війни — і в боях, які прокладають шлях до світлих весен.

Наприкінці поет звертається до юнака й дівчини: любов до рідної землі — умова справжнього почуття, і не можна любити інші народи, коли не любиш свого. Усе завершується закликом любити Україну серцем у праці, коханні й бою.

Запитання у стилі НМТ

Дай свою відповідь, а потім перевір. Це авторські запитання, а не завдання з тренувань.

  1. Запитання 1

    Коли й де написано вірш «Любіть Україну!»?

    Показати відповідь

    У Києві, у травні 1944 року.

  2. Запитання 2

    Який художній прийом переважає в побудові вірша?

    Показати відповідь

    Анафора: повтор заклику «Любіть Україну» на початку строф.

  3. Запитання 3

    Що сталося з віршем 1951 року?

    Показати відповідь

    Його піддали ідеологічній критиці як «націоналістичний», і автор змінив частину рядків: з’явилася «інтернаціональна» редакція.

  4. Запитання 4

    Який образ України створює поет?

    Показати відповідь

    Образ «вишневої» України, присутньої в природі, пісні, мові й людських долях.

  5. Запитання 5

    Хто є адресатом закликів у фіналі вірша?

    Показати відповідь

    Юнак і дівчина: молодь, якій поет заповідає любов до рідної землі.

Чим цей твір плутають

  • Вірш не оспівує війну: воєнні образи лише тло, а головна тема — любов до Батьківщини.
  • У різних редакціях вірш відрізняється: поширена оригінальна версія 1944 року й виправлена 1951 року.
  • Вірш Сосюри не слід плутати з віршами Шевченка про Україну: його написано в добу Другої світової війни.

Перевіряємо вхід і план навчання…